Такі дані містяться в інформаційно-аналітичному звіті про діяльність Вищої ради правосуддя у 2019 році, оприлюдненому на офіційному веб-сайті ВРП.

У 2019 році Рада ухвалила рішення щодо звільнення 148 суддів з посад за загальними обставинами, що майже вдвічі менше, ніж у 2018 році (293). Зокрема, в минулому році у відставку звільнено 132 судді (у 2018 році – 211), у зв’язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров’я – 1 (у 2018 році – 6), у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням – 15 (у 2018 році – 76).

Слід зауважити, що за 21 рік діяльності Вищої ради правосуддя (юстиції) пік розгляду заяв суддів про відставку припав на 2010 рік (368 рішень), 2015 рік (362 рішення), 2016 рік (1449 рішень), 2017 рік (405 рішень).

У 2010 році збільшення кількості суддів, що виявили бажання звільнитися з займаних посад, було зумовлено прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким змінювався розмір допомоги судді у зв’язку з виходом у відставку, а також не передбачалося такої підстави звільнення, як відставка за станом здоров’я.

У 2013 році судді звільнялися у зв’язку із запланованим внесенням змін до Конституції України щодо здійснення правосуддя, збільшенням віку перебування на посаді судді та іншими можливими змінами щодо статусу судді.

Із березня 2014 року по червень 2015 року Рада не здійснювала свої повноваження, оскільки з дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебували у цьому органі за посадою, припинились. Тому у 2015 році кількість суддів, які виявили бажання звільнитись із займаних посад, суттєво збільшилася. Також на це вплинули події, пов’язані з анексією Автономної Республіки Крим і окупацією частини території Донецької та Луганської областей.

Масові звільнення суддів у 2016 році були зумовлені реформуванням судової системи (внесенням відповідних змін до Конституції України, прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в новій редакції та наданням фінансових гарантій суддям при виході у відставку). На бажання суддів звільнитися у відставку вплинула процедура кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, яка проводилась Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Крім того, протягом минулого року Вища рада правосуддя прийняла рішення про звільнення з посад 99 суддів за особливими обставинами. Із них 66 суддів були звільнені з посад за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді рішення прийнято. Рішення про звільнення 53 суддів відбулося за поданнями Дисциплінарних палат ВРП, 2 – за рекомендацією ВККСУ, 11 – за результатами перегляду рішення Вищої радою юстиції після скасування Верховним Судом постанови Верховної Ради України про звільнення судді за порушення присяги, а також після перегляду рішення Європейським судом з прав людини.

Ще одне рішення про звільнення судді з посади Вища рада правосуддя прийняла у зв’язку з порушенням ним вимог щодо несумісності. Крім того, Рада прийняла рішення про звільнення 32 суддів, оскільки за результатами кваліфікаційного оцінювання їх визнано такими, що не відповідають займаній посаді на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (відповідно до подань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посад). 

За п’ять місяців, що минули з початку 2020 року, Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення з посад 78 суддів.

За інформацією веб-сайта ВРП